|
ГОГОЛЬ-ФЕСТ 2009
Культурно-художній
та музейний
комплекс «МИСТЕЦЬКИЙ
АРСЕНАЛ»
14 вересня 2009 21.00 20 вересня 2009 19.00 ЕМ-ВІЗІЯ-2009Міжнародний проект електроакустичної музики та медіа-арту Куратор – Алла Загайкевич. Учасники: Богдан Булка та Юрко Булка (Львів), Дмитро Данов (Київ), Максим Коломієць (Київ), Алла Загайкевич (Київ), eok_01 (Харків), KOTRA (Київ), Woodpecker Project (Латвія)
ЕМ-візія - міжнародний проект електроакустичної, експериментальної електронної музики та медіа-арту, що з 2005 року проводиться в Києві в рамках фестивалей сучасної музики та сучасного мистецтва. Програми концертів та майстер-класів ЕМ-візії охоплюють широкий жанровий спектр сучасної електронної музики – від концертних творів композиторів академічної електроакустичної музики, аудіо-візуальних перформансів, сонорних інсталяцій, виступів музикантів експкриментальної електронної музики, відео-арту. На концертах ЕМ-візії в різний час відбулися презентації програм найвідоміших центрів електронної музики Термен-центру (Росія) (ЕМ-візія 2005), Дартмуського коледжу електронної музики (США) (ЕМ-візія 2005). Концерти ЕМ-візії – зона експеременту студентів Національної музичної академії та молодих композиторів України. Центральною фігурою ЕМ-візії – 2009 є японський композитор, винахідник та медіа-артист Сугуру Гото, яскравий представник нового покоління японських митців (перформанс Augmented Body). Його творчість тісно пов'язана з технічними експериментами у мистецтві і спрямована на розширення можливостей співіснування світу людини та машини. Сугуру Гото оперує новими технологіями в інтерактивних інсталяціях та експериментальних виставах, конструюючи так звані віртуальні музичні інструменти, обладнані інтерфейсами для зв'язку між рухами людини і комп'ютерними програмами, де звук і відео зображення генеруються в реальному часі у зв'язку з рухами людини. Останні розробки Сугуру Гото - роботи, що грають на акустичних інструментах Кінцевою метою митця є створення роботу-оркестру. День перший: 14 вересня, 21.00 програма Лабораторія музично-інформаційних технологій НМАУ представляє:
Виконавці: Сергій Вілка (флейта), Орест Смовж (скрипка),
Алла
Загайкевич
(електроніка)
Електроакустичні пеформанси 1. Богдан Булка та Юрко Булка (Львів) – «Електроакустика по-домашньому" (скрипка, кларнет, програмування) 2. eok_01 (Харків) : Антоніна Котова, Олег Ковальчук (синтезатори, спів, флейти, програвач грамплатівок) 3. Kotra (Київ) 4. Woodpecker Project (Латвія): Андріс Дзентіс (композиція, клавішні інструменти, програмування, Терменвокс, флейти, імпровізація), Олаф Штальс (електрична гітара, імпровізація, програмування) В концерті беруть участьTenpoint VJs (Київ), Вадим Йович (Дніпропетровськ) – відеопроекція Звукорежисери Олександр Курій, Станіслав Ломаківський (Київ
Інформація про учасників та проекти:
Дмитро Данов, (Київ) «Наближення» (електронний запис) Дмитро Данов – композитор, скрипаль, рек онструктор автентичної манери виконання української та ірландської інструментальної музики, учасник фолкльорних експедицій, фестивалів сучасної музики. Основні впливи на творчість – обрядовий фолкльор слов’янських народів, інструментальна музика Ірландії, середньовічна та ренесансна музика Європи, традиції шаманів, Norwegian True Black Metal. Знаходиться в постійному пошуку шляхів оновлення мистецтва через усвідомлення його витоків
«Наближення» (електронний запис) Ідея твору – відкриття в собі внутрішнього поклику до містичної, прадавньої сили землі, радість від наближення до коріння музики, разом з тим усвідомлення того, що кожен крок назустріч тільки віддаляє ціль. Пошук… Погляд в безодню – і ось в розрідженому повітрі окреслюються примарні образи… Але, тільки для того, щоб зникнути в стрімкій течії нескінченного океану почуття…
Максим Коломієць (Київ), «Нергал – володар неосяжної землі» для флейти, електронного запису та обробки в реальному часі.
Максим Коломієць – композитор, гобоїст. Лауреат всеукраїнського конкурсу «Gradus ad Parnassum» (Київ, 2000, I премія), Бієнале актуальних мистецтв України (Київ, 2004), «Форуму творчої молоді» (Київ, 2007, II премія). Брав участь в літній школі «Composing Techniques» (Охрід, Македонія, 2000). Як виконавець брав участь в багатьох українських та зарубіжних фестивалях, а також майстер-курсах "Ensemble-akademie" (Фрайбург). Арт-директор і гобоїст ансамблю Nostri Temporis.
«Нергал – володар неосяжної землі» для флейти, електронного запису та обробки в реальному часі.
Нергал - бог шумеро-аккадського пантеону. Персоніфікує згубне сонце що заходить, бог війни й епідемій. Попри те, що він є за походженням солярним божеством, він зійшов у нижнє царство, щоб убити "господиню неосяжної землі" Ерешкигаль, але, спокусившись її пропозицією спільного царювання, став чоловіком богині. Таким чином, Нергал є прототипом біблійного занепалого ангела, Люцифера, що сполучає в собі шляхетність походження, з ганебною, шкідливою діяльністю. Неосяжна земля – евфемізм, що позначає царство мертвих.
Виконавці: Сергій Вілка, флейта, Алла Загайкевич, комп'ютер
Сергій Вілка – флейтист, композитор. Лауреат всеукраїнських і міжнародних виконавських конкурсів, дипломант всеукраїнського джазового конкурсу в м. Донецьку. Його музичні інтереси простираються від старовинної барочної до сучасної джазової і авангардної музики. Член камерного ансамблю сучасної музики Nostri Temporis.
Алла Загайкевич поєднує роботу в академічних концертних жанрах (симфонічна, камерна, електроакустична музика, камерна опера) та в сучасних мультидисциплінарних проектах (аудіо-візуальні інсталяції, перформанси, музика до кінофільмів). В електроакустичних перформансах виступає з музикантами нової імпровізаційної музики (Сергій Охрімчук, Владислав Макаров, Наталка Половинка, тріо САТ). Отримала освіту в Київській державній консерваторії ім. П. Чайковського (клас проф. Юрія Іщенка). У 1986-1998 була учасницею фольклорного гурту «ДРЕВО». У 1995-1996 вивчала музичну інформатику в паризькому інституті IRCAM (Центр Помпіду). Брала участь в багатьох міжнародних проектах та фестивалях сучасної музики в Україні, Франції, Швеції, Японії, Китаї, Росії, Чехії, Литві, Канаді, Німеччині. Її твори виконуються такими колективами як Ансамбль Нової музику з Цюриха (Швейцарія), Recherche Ensemble (Німеччина), Court-Circuit ( Франція ), Квартет блок-флейт QNG ( Німеччина ), Ensemble Contemporain de Montreal (Канада), Національним симфонічним оркестром України, Kammersymphoniker ( Австрія ) , ансамблем “Київська камерата” та інш. Фіналіст Міжнародного конкурсу мультимедійних творів Blaue Brucke (Dresden), лауреат Державної премії України ім. О. Довженка, Премії ім. Л. Ревуцького. Куратор проектів електронної музики в Україні, в тому числі «Електроакустика» (з 2003), «ЕМ-візія» (з 2005). Transparency (2006) для скрипки, обробки в реальному часі та електронного запису Спроба створити електронними засобами дійсно «прозорий» простір .. Рухи стають вільними та чіткими, погляд охоплює складну перспективу простору, звуки набувають ясності, пронизливості та повноти..
Орест Смовж , скрипка (Львів) Орест Смовж народився 1991-го року в місті Львові. Перші уроки на скрипці йому дала мама і Н. Вар’янко. Через рік він поступив в другий клас ЛССМШІ ім. С.Крушельницької до М. Футорської 3 2006 до 2009 вчився в КССМШІ ім. Лисенка в класі Ярослави Рівняк. Зараз навчається в НМАУ ім. Чайковського. Брав участь у міжнародних конкурсах та фестивалях в Україні, Молдові, Польщі, Словаччини, Чехії, Великої Британії. Активно цікавиться сучасною музикою, з радістю виконує твори українських і зарубіжних сучасних композиторів. Богдан Булка та Юрко Булка (Львів) – «Електроакустика по-домашньому" (скрипка, кларнет, програмування)
Любов до музики живе в мені напевно від народження. Я слухав і творив музику скільки себе пам'ятаю. Все починалося від дитячого бринькання на фортепіано. Точно не пам'ятаю, коли вперше торкнувся клавіші, оскільки фортепіано вдома було ще далеко до того, як я народився. Згодом поступив у музичну школу на скрипку, на якій граю й по теперішній день. Експерименти з електронною музикою почалися приблизно в 8-9 років. Тоді я пробував писати музику в cubase звичайними general-midi тембрами. Також в цей період ми з братом та батьком пробували творити музику разом. Потім я на якийсь час покинув спроби творити музику за допомогою комп'ютера, проте продовжував грати на скрипці. Також вдосконалював вміння гри на фортепіано. Це теж були своєрідні експерименти зі звуком, можливостями акустичного інструмента. Процес створення музики завжди є для мене відпочинком, відходом від буденності, звільненням від всього, вільним польотом...Пишучи музику, я створюю свій власний світ, у якому все влаштовано так, як мені подобається. (Богдан Булка)
Зараз вчуся на другому курсі ЛНМА ім.М.Лисенка, вже близько 9 років граю на кларнеті. Перше знайомство з процесом створення електро-акусичної музики відбулося в мене десь в роках 2002-2003, коли ми з татом і з братом пробували поєднувати імпровізації на акустичних інструментах з синтезованим звуком. Після кількарічної перерви я почав робити самостійні спроби цифро-музикувати. Сьогодні перебуваю на етапі пошуку різних музичних образів і різних способів їх реалізації. (Юрко Булка)
eok_01 (Харків) : Антоніна Котова, Олег Ковальчук (синтезатори, спів, флейти, програвач грамплатівок) eok_01 '0 Ok 0:1' - таке ім'я надав Олег Ковальчук своєму сольному проектові після виходу зі складу ембієнтного гурту 'Amber 314' де грав в середині 90-х з братами Іголкіними - Дмитром та Андрієм. Після запису першої плівки з no-fi techno у 1997 він увійшов до складу 'The Moglass', але час від часу його домівку залишають деякі власні касети та cd-r. Ім'я з часом скоротилося до 'ok_01' і втратило залишки сенсу. Деякі фрагменти так званих 'альбомів' видавалися на лейблах Nexsound та Surrealmadrid, а точніше на їх мережевих підрозділах, присвячених mp3. Одного разу, на флаєрі до вечірки було зроблено помилку і з'явилась назва 'eok_01' (e - extended). Цей факт можна вважати знаком, бо пізніше (в 2007) у проект було прийнято Антоніну Котову, яка так само полюбляє шуміти, але менш електронним чином та більше ніжним і акустичним. Важко визначити стиль цієї музики. Вона саморобна та електронна як і обладнання, що використане для її створення. Що б там не було - це хоумтейпінг, який, як ви знаєтє - 'вбиває музику' . Так і грають.
Kotra Kotra – проект Дмитра Федоренка, керівника лейблу KVITNU (до 2006 р. був співпродюсером лейбла NEXSOUND). Математик і гітарист за освітою, учасник проекту «Потерча», співзасновник нойз-дуету Zet. Організував серію аудіо-візуальних виступів і перформансів з художниками та відеомейкерами Києва. Брав участь у відео-арт, нет-арт та інтерактивних воркшопах Центру сучасного мистецтва Сороса. 1998 року, після розпаду Zet, починає сольний проект Kotra. За цей час було понад 10 альбомів, сумісні роботи з Андрієм Кириченком, Кімом Касконе, Францом Помасслом, Алєксєєм Борисовим та Андреасом Берслінгом, ремікси та окремі композиції на компіляціях багатьох європейських та американських лейблів. Крім того, Дмитро озвучує відео-арт та інтернет-проекти групи художників Akuvido. Ці проекти брали участь у таких фестивалях як Kryptonale, EMAF, Villette Numerique, Netmage, Videoex, [d]vision та багатьох інших фестивалях медіа-арту по всьому світу. Починаючи з 2003 року, Kotra регулярно виступає на таких найбільших європейських фестивалях експериментальної музики, як Clubtransmediale в Берліні, Garage у Штральзунді, Resistance festival у Братиславі, Unsound festival у Кракові, Noise&Fury у Москві та інш
Woodpecker Project (Латвія): Андріс Дзентіс (композиція, клавішні інструменти, програмування, Терменвокс, флейти, імпровізація), Олаф Штальс (електрична гітара, імпровізація, програмування)
..
Woodpecker Project
(Дятел-проект)
розпочався
влітку 2006 року
композитором
Андрісом
Дзентісом і
співачкою
Байбою Берке.
Їх мета
полягала в
створенні
електроакустичного
звучання, що
виходить за
межі
будь-яких
стилістичних
і естетичних
норм - воно
об'єднує
технологічні
та філософські
основи
сучасної
музики, має
динамічні ознаки
року та вільної
імпровізації
сучасного
джазу. Хоча
основа
звучання є
електронною,
кожен раз під
час живого
виступу в перформансі
виникають
абсолютно
непердбачувані
ні публікою,
ні
виконавцями
“зрушення”
тематичного
та
емоційного
плану . У 2007 році
учасники
проекту
змінилася і з
того часу Woodpecker Project це:
Олафс Штальс
(електро-гітара,
імпровізація,
програмування)
та Андріс Dzenitis (
композиція,
клавішні
інструменти,
програмування,
Терменвокс,
флейти,
імпровізація
).
Проект
взяв участь у
фестивалі SKANU MEZS
(Sound forest 2006), Arena (2006, 2008
Латвія), Druskomanija (2007,
Литва), Skan (2007).
Андріс Дзентіс народився 23 січня 1978. Навчався в Em.Darzinsh музичній школі композитора П. Васкса. Отримавши престижну стипендію Herder, навчання у Віденському університеті музики та драми з професором Kurt Schwertsik за рік. Далі навчався у П. Плакідса в Латвійській Музичній Академії. У 2003 році закінчив Литовську Музичну Академію у класі композиції О. Балакаускаса. Андріс бере активну участь в музичному житті Латвії - він був музичним редактором газети "Literature.Art.We", працював у Латвійському Радіо 3 "Класика". В даний час він є директором і організатором "Міжнародного семінару для молодих композиторів", що існує з 2002 року. Як композитор брав участь у таких фестивалях міжнародних, як "Варшавська осінь", "Гайда", "Bendras faktorius", "Druskomania", "Час музики", "Klangspuren" і в багатьох фестивалях в Латвії. Працює в жанрах електронної, камерної, симфонічної музики. Олафс Штальс поєднує в своїй музичній практиці класичне академічне виконавство та участь в проектах джазу, року, електроакустики. Він є одним з кращих виконавців класичного репертуару на альті в Латвії, відомий також як віртуоз гітари та інших струнних щипкових інструментів. У Woodpecker Project Олафс Штальс використовує декілька процесорів та електричну гітару, створюючи музичні ассоціації, надзвичайно далекі від звичних “гітарних звучань”.
Tenpoint vjs (Київ) – відеопроекція Проект Максима Побережського та Олексія Тищенко – піонерів віджеїнга в Україні, колишніх учасників першої української команди PDTA. Одночасно Tenpoint vjs є співорганізаторами та резидент-віджеями культурно-соціального проекту KIEVBASS. Власний стиль команди характеризується цільною формою відео-ряду та багаторівневим, часто провокативним змістом. Поєднання наративу та абстракції – одна з характерних рис естетики Tenpoint vjs. Однією з важливих течій діяльності творчого тандему є участь у комерційних акціях клубного та інших форматів. Багаторічний досвід участі в проектах такого типу дозволяє команді вільно інтегрувати продукт/бренд у відеоряд події.
Вадим Йович (Дніпропетровськ), відео-арт Поєднує артистичну діяльність в кіно, музиці та відео-арті з професійною роботою лікаря-психіатра. З 2002 року знімає кіно ( сценарист, режисер, оператор та монтажер своїх фільмів). Серед робіт повнометражні художні фільми: «Кам'яний Острів» (2004), «Ілюзія існування» (2006), короткометражні фільми «The Main History Emili» (2003), «Мистецькі Zтрави» (2004-2006), «Я шукаю …» (2007).Фільми В. Йовича брали участь в міжнародних кінофестивалях: МКФ «Молодість» (2005-2007), VI МКФ «КіноЯлта» (2006) , фестивалі «Мобільне кіно від DJUICE » ( 2007). В якості відео-артиста співпрацював з гуртами "Хамерман знищуе віруси" (Суми), "иДМГ" (Дніпропетровськ), "Вертеп" (Дніпропетровськ), Олександром Вородєєвим (Дніпропетровськ), Любавою Сидоренко (Львів), Сержем Прово (Канада), Аллою Загайкевич (Київ).
Звукорежисер Олекандр Курій (Київ) Звукорежисер, композитор. Незмінний учасник найскладніших електроакустичних проектів у Києві (Час Простір Музика, 2000, Електроакустика, 2003, 2005, 2007, ЕМ-візія 2005, 2007, Деталі звуку та інших). Звукорежисер Київського театру драми та комедії. Постійно співпрацює з режисерами Д.Богомазовим, Ю. Одиноким, леареат театральної премії Київська Пектораль в якості композитора театральної музики.
Звукорежисер Станіслав Ломаківський (Київ) Звукорежисер Театру драми і комедії на Лівому березі. Учасник електроакустичних концертів академічної музики, проектів Електроакустика 2008 та ЕМ-візія 2008 Гоголь-фесту -2008
Куратор проектів ЕМ-візія та Електроакустика – Алла Загайкевич allazag@gmail.com http://zagaykevych.livejournal.com http://gogolfest.org.ua/eng/music/electronic-music/elektroakustika |